[ВМ244] Сонет іменинний (№4)

Байдужий грудень. Мокрий падолист.
Лісам ще не пошиті шати білі.
Безбарвні дні і марні, мов надії.
А з півдня – Оріона зимний блиск.

В цю пору добре час згадати літній,
Осоння безтурботних тихих днів,
Зоряні чари теплих вечорів
Й птахів пересвист на зорі досвітній.

Я б Вам назичив безліч довгих літ
Без зим. Та жаль, зима і літо – квити.
Закон природи нехтувать не слід -
Зима нам мстить за добре, тепле літо...

Тож в серці Вашім буде хай не лід,
А щастя, літом сонячним зігріте!