[ВМ226] "В полях стемнілих, як в безмежнім морі..." (1887)

В полях стемнілих, як в безмежнім морі,
Погас і потонув останній зорецвіт.
І вже нічна пітьма у степовім просторі
Пливе зорі услід.

Лише ховрашки в житах скликаються свистками,
Та по межі тушкан, мов дух, летить
В нічному мороцi нечутними стрибками
І пропадає вмить.

1887