[ВМ214] Зворотний переклад перекладу з Могильницького Віктора

Мов сивина, що голову покрила,
Висить у небі хмара снігова.
Останній лист тополя обронила.
Минув ще рік. Іще одні жнива

Зібрала доля. Дякувати Богу,
Прожили ми ще рік. І, мабуть, недарма.
Та незабаром вже i нам дорогу
Простелить в ніч безжалісна зима.

Пора вже нам в досвітньому безсонні
У грі з життям рахунок підбивать...
Відкласти партію? Нехай нас Бог боронить!
Програєм? Що ж, лиш чесно треба грать.

Гряде предзим'я вечором похмурим.
І гниль, і цвіт – усе схоронить сніг.
При грубці давніх мрій давай іще покурим,
Поки нас Бог не кликнув на нічліг.